Препарати від астми

Бронхіальна астма – це захворювання, що виникає через розвиток тривалого алергічного запального процесу у бронхіальному дереві. Це приводить до збільшення утворення слизу, затруднення проходження повітря, набряку та порушення прохідності бронхів, а також до розвитку гіперреактивності.

Це захворювання часто вражає дітей віком 3-6 років та молодих людей віком 26-30 років. Чинники, які спричиняють розвиток бронхіальної астми, включають спадкову схильність, наявність алергічних захворювань та контакт з алергенами, такими як домашній пил, пилок рослин, тваринна шерсть, речовини для фарбування та інше.

Тригери, які провокують загострення хвороби

• Перенесені інфекції: Це включає в себе будь-які захворювання, які пацієнт переніс у минулому, особливо ті, що впливають на дихальні шляхи. Інфекції можуть призвести до погіршення стану осіб, які страждають на бронхіальну астму.
• Куріння та вдихання тютюнового диму: Дим від сигарет та тютюнові частинки можуть подразнювати бронхіальні шляхи, спричиняючи загострення хвороби. Куріння є сильним чинником ризику для погіршення стану пацієнтів з бронхіальною астмою.
• Забруднене або холодне повітря: Небезпечні або забруднені атмосферні умови можуть викликати подразнення дихальних шляхів та загострення симптомів бронхіальної астми. Особливо це стосується холодного повітря, яке може стимулювати скорочення бронхіальних м’язів.
• Підвищена стомлюваність та навантаження: Фізична активність та перевантаження можуть спровокувати загострення бронхіальної астми. Це може бути особливо актуально для тих, хто вже має схильність до астматичних приступів.
• Прийом лікарських засобів — групи НПЗЗ або бета-блокаторів: Деякі медикаменти можуть впливати на симптоми бронхіальної астми. Зокрема, препарати з групи НПЗЗ (нестероїдні протизапальні препарати) та бета-блокатори можуть викликати погіршення стану.
• Наявність супутніх захворювань: Інші хвороби, такі як алергічні захворювання чи респіраторні інфекції, можуть погіршити ход бронхіальної астми та спричинити її загострення. Особливу увагу слід звертати на такі супутні захворювання для правильного управління бронхіальною астмою.

Класифікація бронхіальної астми

Бронхіальна астма може бути класифікована за декількома формами в залежності від природи подразника:

1. Алергічна: Ця форма виникає зазвичай тому, що родичі пацієнта страждають на різні алергічні захворювання. Людей, які страждають від алергічної форми, турбують приступи задухи через 2-5 хвилин після контакту з алергеном. Ці приступи супроводжуються чханням, свербінням, прозорими виділеннями з носа та першінням у горлі. Симптоми хвороби можуть проявлятися постійно або загострюватися залежно від пори року.
2. Неалергічна: У цій формі відсутня реакція на алергенні зовнішні фактори. Хвороба розвивається внаслідок перенесених вірусних чи бактеріальних інфекцій дихальних шляхів, лор-органів або прийому медикаментів.
3. Змішана: Загострення виникають під впливом двох видів подразників.
4. Неуточнена: У цьому випадку фактор, що провокує погіршення стану пацієнта, не визначено.

Бронхіальна астма може мати різний характер перебігу, що впливає на частоту та інтенсивність приступів:

• Інтермітуюча (легка): Проявляється періодично, від 3 до 4 разів на рік, при цьому нічних приступів немає.
• Легка персистуюча: Приступи турбують пацієнта тричі на місяць, і нічні приступи виникають рідко.
• Середньої тяжкості: Напади задухи фіксуються раз на сім днів, часто вночі.
• Тяжка: Хворий страждає щодня, і також нічні напади турбують його постійно.

Препарати від астми: види та критерії призначення

Бронхіальна астма є хронічним захворюванням, і метою лікаря-пульмонолога є досягнення повного контролю над ним для нормалізації показників легень. Препарати від астми поділяються на дві групи:

Базисної терапії

Ці препарати застосовуються щодня протягом тривалого часу для зменшення запальної та алергічної реакції, навіть коли приступи не турбують пацієнта. До них відносяться інгаляційні форми ліків та аерозолі, які містять глюкокортикостероїди, такі як будесонід, беклометазон та інші.

Використання інгаляційних препаратів дозволяє уникнути призначення гормональних препаратів у формі таблеток та ін’єкцій, а також швидко доставити діючу речовину безпосередньо в бронхіальне дерево, де відбувається запалення.

Препарати екстреної допомоги

Ці препарати використовуються для полегшення страждань пацієнта в момент нападу або загострення. Вони призначені для усунення нападу задишки, полегшення кашлю та розширення просвіту бронхів, що нейтралізує спазм. До цієї групи відносяться Метилксантини та B2-агоністи адренорецепторів.

Важливо пам’ятати, що препарати, які купірують бронхоспазм, не можна використовувати понад 4 рази на тиждень, а пацієнту дозволяється вдихати 2 дози одноразово. Проміжок між повторним застосуванням аерозолю має перевищувати 4 години. Якщо пацієнт використовує медикамент в аерозольній формі частіше, ніж 4 рази на сім днів, потрібно змінити препарат.

Ліки, до складу яких входить монтелукаст, призначають дітям віком від 2 років протягом 1-2 місяців та приймають одноразово ввечері. З часом їх можна замінити на інгаляційні кортикостероїди.

Комплексну терапію бронхіальної астми можна доповнити препаратами, які мають муколітичну дію, антигістамінними та заспокійливими засобами, вітамінами, а також настоями та відварами рослин, що допомагають розріджувати та виводити мокротиння. Однак важливо уникати застосування препаратів групи НПЗЗ та бета-блокаторів у хворих з хронічними патологіями нирок чи печінки. Не слід припиняти прийом ліків базисної терапії після зникнення симптомів хвороби.

Висновки

Лікування бронхіальної астми включає в себе використання різних класів препаратів для забезпечення ефективного контролю над захворюванням. Базисна терапія, яка включає інгаляційні форми глюкокортикостероїдів, є основою лікування та повинна застосовуватися щоденно, навіть у відсутність приступів. Препарати екстреної допомоги слід використовувати лише для полегшення стану пацієнта під час нападу чи загострення.

Застереження:

1. Не самолікуйтесь. Призначення та дозування ліків повинен визначати лікар, враховуючи індивідуальні особливості пацієнта та характер хвороби.
2. Використовуйте препарати лише відповідно до рекомендацій лікаря та вказівок на упаковці. Дотримуйтесь правил застосування та дозування.
3. Не перевищуйте рекомендовану кількість застосувань препаратів, що купірують бронхоспазм. Використання їх у великих кількостях може бути шкідливим для здоров’я.
4. Якщо у вас виникають сумніви щодо ефективності або безпеки лікування, зверніться до лікаря для консультації та корекції терапії.
5. Уникайте одностороннього скасування ліків базисної терапії навіть у випадку поліпшення самопочуття. Рішення про зміни в режимі лікування повинен приймати тільки лікар.
6. Не використовуйте препарати групи НПЗЗ та бета-блокатори без консультації з лікарем, особливо у випадку наявності хронічних патологій нирок чи печінки.
7. Зберігайте ліки в недоступному для дітей місці та відповідно до рекомендацій виробника.

Нагадуємо, що неправильне використання ліків може призвести до погіршення стану та ускладнень. Завжди звертайтесь до лікаря для консультації та надання кваліфікованої медичної допомоги.